-
1 показывать вид
уст.pretend; make believe; keep up (save) appearances; assume an air of...Ром прояснил его угрюмость. На втором стакане сделался он разговорчив: вспомнил или показал вид, будто бы вспомнил меня. (А. Пушкин, Станционный смотритель) — Rum dispersed his gloominess. By the second glass he became talkative, remembering, or at least pretending to remember, who I was.
-
2 показывать вид
-
3 показывать вид
General subject: pretend -
4 показывать вид
-
5 вид
-
6 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
7 показывать
паказваць; сведчыць; сьведчыць* * *несовер.1) паказваць(проявлять, обнаруживать) праяўляць, выказваць, выяўляць— паказваць (праяўляць, выяўляць) храбрасць— паказваць (выказваць, выяўляць) сваю радасцьэтот человек показывает, что видел вас
— гэты чалавек сведчыць, што бачыў вас— рабіць выгляд, даваць зразумець— не паказваць і вачэй, не паказвацца і на вочы -
8 показывать
[pokázyvat'] v.t. impf. (pf. показать - покажу, покажешь)1.1) mostrare, far vedere; presentare; esibire2) (giur.) deporre, testimoniare3) (colloq.) dare una lezione4) показыватьсяa) ( solo pf.) sembrare, parereмне показалось, что... — mi è sembrato che...
b) farsi vederec) spuntare, apparire, sbucare2.◆показать вид, что... — far finta di
он показал вид, что сердится — fece finta di essere arrabbiato
показать кому-л. на дверь — indicare la porta a qd
показать товар лицом — mettere qc. in buona luce
-
9 показывать
Глаголу показывать соответствуют английские show, exhibit и display. Show может обозначать любой вид показа: показывать город гостю – to show the city to a guest, показывать зубы в улыбке – to show one's teeth in a smile. Exhibit и display имеют значение 'выставлять для публичного обозрения' и могут взаимозаменяться: показывать товар – to exhibit goods и to display goods, показывать (выставлять) картины в картинной галерее – to display pictures at a picture-gallery и to exhibit pictures at a picture-gallery. Show, exhibit и display взаимозаменяются в метафорическом значении 'показывать, проявлять': проявлять (показывать) героизм – to show heroism, to display heroism, to exhibit heroism.См. также [ref dict="Difficulties (En-Ru)"]show[/ref]Трудности английского языка (лексический справочник). Русско-английский словарь > показывать
-
10 вид
m (29; 'а/'у; a. в у) Aussehen n, Anblick, Äußere(s) n; Miene f; Sicht f, Ansicht f; Landschaft f; Aussicht f, Blick; Schein, Anschein; Art f; Form f, Gestalt f; Fassung f; Zustand, Auftreten n; Gr. Aspekt; pl. fig. Aussichten f/pl.; Absichten f/pl.; в виду (из виду, из вида) in (außer) Sicht(weite f ) f; для вида zum Schein; на виду (у Р) vor jemandes Augen; быть на виду F fig. im Rampenlicht stehen; на вид, с od. по виду dem Ansehen od. Anschein nach; под видом unter dem Deckmantel; ни под каким видом unter keinen Umständen; при виде beim Anblick; хороший вид (у Р jemand ) sieht gut aus; делать вид sich den Anschein geben ( делать); иметь в виду im Auge haben; ins Auge fassen, im Auge behalten, in Betracht ziehen, sich merken; vorhaben; не подавать od. показывать виду sich nichts anmerken lassen; терять из виду aus den Augen verlieren; скрыться из виду den Blicken entschwinden; поставить на вид vorhalten, einen Verweis erteilen* * *вид m (´-а/´-у; auch в -у́) Aussehen n, Anblick, Äußere(s) n; Miene f; Sicht f, Ansicht f; Landschaft f; Aussicht f, Blick; Schein, Anschein; Art f; Form f, Gestalt f; Fassung f; Zustand, Auftreten n; GR Aspekt; pl. fig. Aussichten f/pl.; Absichten f/pl.;в виду́ (и́з виду, из ви́да) in (außer) Sicht(weite f) f;для ви́да zum Schein;быть на виду́ fam fig. im Rampenlicht stehen;под ви́дом unter dem Deckmantel;ни под каки́м ви́дом unter keinen Umständen;при ви́де beim Anblick;де́лать вид sich den Anschein geben (→ делать);име́ть в виду́ im Auge haben; ins Auge fassen, im Auge behalten, in Betracht ziehen, sich merken; vorhaben;теря́ть из ви́ду aus den Augen verlieren;скры́ться из ви́ду den Blicken entschwinden;поста́вить на вид vorhalten, einen Verweis erteilen* * *вид1<ви́да>м1. (вне́шность) Aussehen nt, Äußere(s) ntу тебя́ уста́лый вид du siehst müde aus2. (ви́димость) Anschein mде́лать вид, что... so tun, als ob..., etw vortäuschen3. (откуда-л. на что-л.) Blick m, Aussicht fко́мната с ви́дом на мо́ре Zimmer mit Blick auf das Meerвид сбо́ку Seitenansicht fпотеря́ть кого́-л. из ви́ду jdn aus den Augen verlieren4. (намере́ния) Absicht fя име́л в виду совсе́м друго́е ich habe etw ganz anderes gemeintиме́ть ви́ды на что-ли́бо etw im Auge haben, aus sein auf +akkвид2<ви́да>м1. (род, сорт) Art fв како́м ви́де? in welcher Form?вид догово́ра Vertragsform fвид изде́ржек [ или расхо́дов] Kostenart fвид иму́щества Vermögensart fвид капиталовложе́ния Anlageform fвид на жи́тельство Aufenthaltsgenehmigung fни под каки́м ви́дом auf keinen Fallвид платежа́ Zahlungsart fвид промы́шленной де́ятельности Geschäftsbereich mвид ры́нка Marktform fвид состоя́ния Vermögensart f* * *n1) gener. Ansehen, (внешние) Ausgestaltung, Blick (aus D in A îòêóäà-ë. íà ÷òî-ë.), Disziplin (спорта), (внешний) Erscheinung, (далёкий) Fernansicht, Fernsicht, Form, Genre, Gestalt, Gestaltung, Landschaft, Modus, Optik, Prospekt, Prägung, Sicht, Anblick, Ansicht, (тк.sg)(внешний) Anstrich, Blick (aus D in A, auf A îòêóäà-ë. íà ÷òî-ë.), Fabrikat, (внешний) Anschein, Art (тж. биол.), Augenschein, Ausblick, (внешний) Aussehen, (тк.sg) Aussicht (на что-л.), Durchblick (сквозь что-л.), Durchsicht (сквозь что-л.), Fernblick, (внешний) Look, Miene, Überblick (über A íà ÷òî-ë.), Guck2) geol. Aussehen (âíåøíèé), Gebilde, Gestalt (âíåøíèé), Varietät3) biol. Spezies4) colloq. Kaliber5) fr. Air6) liter. Gesicht7) sports. Disziplin (напр. десятиборья)8) milit. (наружный) Ansicht, Klasse, (составная) Teil (вооружённых сил), Haltung11) construct. (внешний) Ausgestaltung, Typ12) law. Absicht, Aussicht, Blickfeld, Plan, Schein13) ling. (äußere) Form14) fin. Zustand15) polygr. Bauart16) textile. Anstrich, Geschlecht, Stellung17) electr. Ausführung18) food.ind. (внешняя)(внешний) Ausgestaltung19) busin. Charakter20) crystall. primäre Gestalt21) lithol. Gattung22) wood. Art (биологический), (художественно-архитектурное) Gestaltung, Lage, Spezies (ботанический)23) aerodyn. Gestalt l24) shipb. Abwandlung -
11 вид
від; выгляд; гатунак; кшталт; самавітасць; самавітасьць; трыванне; трываньне* * *I муж.— меркаванне (планы, намеры) на будучынюна вид, по виду, с виду
— на выгляд, з выгляду— пад маркай, пад выглядамII муж.не подавать, не подать (не показывать, не показать) виду
— не падаваць, не падаць (не паказваць, не паказаць) выгляду -
12 вид
1 (род. п. ед. ч. \вида и \виду, предл. п. ед. ч. о \виде, в \виду, на \виду) С м. неод.1. väljanägemine, välimus; hoiak, olek; внешний \вид välimus, väljanägemine, на \вид, с \виду, по \виду pealtnäha, välimuselt, väljanägemiselt, ему на \вид лет пятьдесят ta näib viiekümneaastasena, ta näeb välja nagu viiekümneaastane, пальто не имеет никакого \вида mantlil pole nägu ega tegu, у него болезненный \вид ta näeb haiglane välja, говорить с лукавым \видом kavala näoga v moega rääkima, рассматривать с \видом знатока vaadeldes tarka nägu tegema, с независимым \видом sõltumatu hoiakuga, в нетрезвом v в пьяном \виде joobnud olekus, в разбавленном \виде lahjendatuna, lahjendatud kujul, lahjendatust peast, в исправленном \виде parandatuna, parandatud peast, в готовом \виде valmiskujul, осадки в \виде дождя vihm;2. vaade; общий \вид üldvaade, \вид сверху ülaltvaade, pealtvaade, \вид из окна vaade aknast, \вид на море vaade merele, открытки с \видами Таллина postkaardid Tallinna vaadetega, Tallinna piltpostkaardid;3. \виды мн. ч. väljavaade, väljavaated; \виды на будущее tulevikuväljavaated; ‚быть на \виду (1) silme all v silme ees v nähtaval v vaateväljas olema, (2) silma paistma;у всех на \виду kõigi nähes;терять vпотерять из \виду silmist kaotama;при \виде кого keda nähes;скрыться из \виду silmapiirilt v vaateväljalt kaduma;видал \виды kõnek. on palju näinud;делать vсделать \вид nägu tegema, teesklema;для \виду silmakirjaks;иметь в \виду silmas pidama;показать vподать \виду mitte välja näitama;иметь \виды на кого-что keda-mida silmas pidama, kellele-millele pretendeerima;ни под каким \видом mitte mingil juhul v kujul;под \видом чего ettekäändel;под \видом (врача) -na (näit. arstina esinema);упускать vупустить из \вида vиз \виду kahe silma vahele jätma;ставить vпоставить на \вид кому noomitust tegema;\вид на жительство van. (1) elamisluba, (2) isikutunnistus -
13 вид
1сущ.муж.1. (син. внешность, облик) сǎн, сǎн-пит, тĕс; на вид ему лет тридцать сǎнран пǎхма вǎл пĕр вǎтǎрсенче2. курǎм, курǎну, куç курни; отсюда открывается прекрасный вид на озеро кунтан кулĕ питĕ хитре курǎнать3. куç, курни; скрыться из вида куçран çухал; всё на виду йǎлтах куç умĕнче4. (син. расчёт, намерение) шухǎш, шут, ĕмĕт; виды на будущее пуласси çинчен ĕмĕтленни ♦ делать вид -анçи (-енçи) пул; для вида ячĕшĕн; иметь в виду асра тыт; не показывать виду ан палǎрт; упустить из виду манса хǎвар2сущ.муж.1. тĕс (биологи классификацийенчи ушкан); виды растений ÿсен-тǎран тĕсĕсем2. (син. разновидность, тип) тĕс, евĕр, ушкǎн; виды спорта спорт тĕсĕсем ♦ несовершенный вид глагола глаголан вĕçленмен тĕсĕ; совершенный вид глагола глаголǎн вĕçленнĕ тĕсĕ (вырǎс чĕлхинче) -
14 вид
m (29; 'а/'у; a. в у) Aussehen n, Anblick, Äußere(s) n; Miene f; Sicht f, Ansicht f; Landschaft f; Aussicht f, Blick; Schein, Anschein; Art f; Form f, Gestalt f; Fassung f; Zustand, Auftreten n; Gr. Aspekt; pl. fig. Aussichten f/pl.; Absichten f/pl.; в виду (из виду, из вида) in (außer) Sicht(weite f ) f; для вида zum Schein; на виду (у Р) vor jemandes Augen; быть на виду F fig. im Rampenlicht stehen; на вид, с od. по виду dem Ansehen od. Anschein nach; под видом unter dem Deckmantel; ни под каким видом unter keinen Umständen; при виде beim Anblick; хороший вид (у Р jemand ) sieht gut aus; делать вид sich den Anschein geben ( делать); иметь в виду im Auge haben; ins Auge fassen, im Auge behalten, in Betracht ziehen, sich merken; vorhaben; не подавать od. показывать виду sich nichts anmerken lassen; терять из виду aus den Augen verlieren; скрыться из виду den Blicken entschwinden; поставить на вид vorhalten, einen Verweis erteilen -
15 показывать
показать1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.* * *несов.; сов. - показ`ать1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити -
16 делать вид
Синонимический ряд:притворяться (глаг.) представляться; прикидываться; притворяться -
17 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
18 койыкташ
койыкташГ.: кайыкташ-ем1. понуд. от кояш2. придавать (придать) какой-л. видШоҥгын койыкта старит, придаёт старческий вид;
самырыкын койыкта молодит, придаёт моложавый вид.
Чодыра вуйыш кӱзен шушо тичмаш тылзе эҥер вӱдым кандалгын койыкта. К. Васин. Поднявшаяся над лесом полная луна придаёт речной воде синеватый оттенок.
Сравни с:
ончыкташ3. показывать, показать; выказывать, выказать; давать (дать) возможность увидетьКӱсен гыч нершовыч лукым койыкташ выказывать из кармана уголок носового платка.
Вуйым гына койыктен, вӱдыштӧ Огаптя шога. «Ончыко» В воде стоит Огаптя, показывая лишь свою голову.
Сравни с:
ончыкташ -
19 СЕБЯ
-
20 кодекс кино
1) General subject: motion-picture code (вид самоцензуры, существовавший с 1920 г., когда запрещалось, к примеру, показывать внутреннюю обстановку ванной комнаты, очертания женской фигуры в профиль. В 1968 г. многие положения кодекса отменили, введя систему)2) Cinema: motion-picture code
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Показывать вид — ПОКАЗЫВАТЬ ВИД. ПОКАЗАТЬ ВИД. Устар. Создавать видимость чего либо, притворяться. Он выделяет, что Варвара Павловна нисколько его не боялась, а показывала вид, что вот сейчас в обморок упадёт (Тургенев. Дворянское гнездо) … Фразеологический словарь русского литературного языка
показывать вид — См … Словарь синонимов
вид — Видимость, внешность, наружность, поверхность, лицо, личина, лик, облик, обличие, образ, очертание, тип, подобие, фасон, фигура (конфигурация), форма, характер, покрой; картина, пейзаж, ландшафт, перспектива; выражение, оттенок; лоск, мишура.… … Словарь синонимов
вид — (не) подавать виду • действие (не) подать виду • действие делать вид • действие изучить вид • анализ насладиться видом • непрямой объект, эмоции открывается великолепный вид • субъект, начало, демонстрация открывается вид • субъект, демонстрация… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
показывать — анализ показал • субъект, демонстрация анализ показывает • субъект, демонстрация будущее показало • субъект, демонстрация время показало • субъект, демонстрация время показывает • субъект, демонстрация вскрытие показало • субъект, демонстрация… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
вид — [облик] сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? вида и виду, чему? виду, (вижу) что? вид, чем? видом, о чём? о виде и на виду; мн. что? виды, (нет) чего? видов, чему? видам, (вижу) что? виды, чем? видами, о чём? о видах вн … Толковый словарь Дмитриева
вид — 1. ВИД, а ( у), предлож. о виде, в виде, в виду, на виду; м. 1. только ед. Внешний облик кого л.; внешность, наружность (обычно как проявление состояния здоровья, характера, настроения и т.п.). Больной, здоровый, цветущий вид у кого л. Требования … Энциклопедический словарь
Вид — – черт. изображение обращенной к наблюдателю видимой части поверхности предмета. Для уменьшения количества изображений допускается на видах показывать необходимые невидимые части поверхности предмета при помощи штриховых линий. [ГОСТ 2.305 68]… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
показывать — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я показываю, ты показываешь, он/она/оно показывает, мы показываем, вы показываете, они показывают, показывай, показывайте, показывал, показывала, показывало, показывали, показывающий, показываемый,… … Толковый словарь Дмитриева
вид — I а ( у), предлож.; о ви/де, в ви/де, в виду/, на виду/; м. см. тж. в виде, в чистом виде, в чистейшем виде, для вида, для виду … Словарь многих выражений
Показать вид — ПОКАЗЫВАТЬ ВИД. ПОКАЗАТЬ ВИД. Устар. Создавать видимость чего либо, притворяться. Он выделяет, что Варвара Павловна нисколько его не боялась, а показывала вид, что вот сейчас в обморок упадёт (Тургенев. Дворянское гнездо) … Фразеологический словарь русского литературного языка